Д-І-Т-И – чотири букви, але ж скільки в них життя

Крилом благодійності сьогодні, у Міжнародний день захисту дітей, окутано дві прийомні родини у Снігурівському районі.

IMG_3973IMG_3884

Представниця Благодійного Фонду Ігоря Бриченка «Крокуємо з турботою» Лілія Карпенко, разом з представниками районної влади м.Снігурівка, спочатку завітала у невеличке село Івано-Кепине. Незважаючи на малу кількість місцевих жителів (795 осіб), на території Павлівської сільської ради зародився маленький пагін добра – дитячий будинок сімейного типу Юрія та Алли Гнатишиних. У родині виховується 8 дітей, з яких 7 прийомних:

Лаптєв Олександр Олександрович, 25.01.2008 р.н.

Снєгірьов Дмитро Олександрович, 08.01.2007 р.н          

Хоменко Денис Петрович, 07.04.2005 р.н.                          

Хоменко Олександр Петрович, 21.02.2007 р.н.

Браточенко Андрій Сергійович,02.05.2001р.н.   

Жилка Едуард Павлович, 01.10.2001 р.н.                                   .

Мішкевич  Тетяна Олександрівна, 14.11.2006 р.н.

Батьки докладають чимало зусиль, щоб родина йшла в ногу з сучасністю. Кімнати діточок нагадують бібліотеки лабораторного типу. Тут тобі і комп’ютери. А на полицях шведських стінок легко можна відшукати сучасні енциклопедії та книжки для навчання.

Всі діточки – учні школи, тому зараз для них настав довгоочікуваний період – літні канікули, які їх підкинуть до самого неба. Адже біля будинку облаштований батут, який сьогодні його вдалося апробувати працівниці Фонду Лілії Карпенко.

 

«Згадала свої дитячі роки, зазирнувши в очі Тетянці, яка так граційно підкорювала батут. У дівчинки є своя власна кімната. Її життя у цій родині можна описати двома словами – «лапочка-донька»»,- поділилася враженнями Лілія.

Мама прийомних дітей, Алла Гнатишин, згадує:

«Коли ми брали наймолодших дітей, нас попередили, що буде важко. У хлопчиків спостерігається затримка розумового розвитку. Я неодноразова возила їх у лікарні, радилася зі спеціалістами. І щоб там не говорили. Сьогодні, вони учні молодших класів нашої школи. На Останньому дзвонику, зі слізьми на очах, я бачила як мого сина нагороджують Похвальним листом за високі досягнення у навчанні та Грамотою за ІІ місце у обласній олімпіаді з шахів. Другий мій синочок не менш здібний, лише дві 9-ти у табелі. Головне не здаватися і вірити!»

Тому і ми віримо, що все у вас буде добре. А  негаразди нехай оминають вашу оселю.

Вісім діточок також виховуються у родині Володимира Кирпичова з с.Євгенівка. Чотири хлопчики та одна дівчинка – прийомні:

Кирпичов Сергій Валентинович, 16.01.1999 р.н.          

Кирпичов Олександр Олександрович, 07.05.2002р.н.

Кирпичов Віктор  Олександрович, 14.09.2004 р.н.

Кирпичов Володимир Віталійович, 17.09.2011 р.н.

Кирпичова Світлана Віталіївна, 30.03.2009 р.н. 

У випадку цієї родини, прийомні діти – рідної крові. Опікун Володимир – їх дядько. Після смерті рідної сестри він оформив на себе опікунство за племінниками. Чоловік чудово справляється зі своїми батьківськими обов’язками та вихованням дітей, які захоплюють з першого погляду своєю привітністю та щирістю.

«Як мало потрібно дитині. 2-річна донька Володимира Альбіна вже з такого раннього віку є справжнім ідеалом малесенької української жіночності та тендітності. Одягнувши подароване намисто, вона виглядала, ніби квіточка», – на радощах коментувала Лілія Карпенко.

Д-І-Т-И – чотири букви, але ж скільки в них життя та незайманості.